Проведення анонімного опитування суддів та працівників апарату Подільського районного суду м. Києва

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

за результатами проведеного внутрішнього опитування суддів та працівників апарату Подільського районного суду міста Києва

     Удосконалення судової системи належить до пріоритетних завдань в становленні демократії в українському суспільстві. Тільки маючи уявлення про реальні показники системи оцінювання роботи суду його безпосередніми виконавцями, можна досягти суттєвого покращення ефективності судочинства, зміцнення довіри до суду в суспільстві.

     На виконання рішення Ради суддів України №53 від 17.09.2018 року в Подільському районному суді м. Києва протягом листопада-грудня 2018 року проведено опитування суддів та працівників апарату суду.

     Мета опитування – отримання інформації, що використовуватиметься для прийняття управлінських рішень та розробки планів дій, спрямованих на вдосконалення роботи суду, а саме: забезпечення належних умов праці, підвищення ефективності використання наявних ресурсів, покращення матеріально-технічного забезпечення роботи суду, підвищення ефективності управління судом та ефективності кадрової політики і роботи.

     В опитуванні брали участь 1 суддя та 30 працівників апарату суду, на основі відповідей яких отримана загальна інформація щодо критеріїв оцінки якості роботи суду. Фактична кількість суддів – 10 (всі судді не брала участі в опитуванні, у зв’язку із зайнятістю, окрім одного судді).

     Опитування в суді проводилось анонімно, шляхом заповнення Анкети внутрішнього опитування суддів та працівників апарату суду, яка затверджена Методичним посібником «Застосування системи оцінювання роботи суду». Аналітичний звіт складений на основі сукупного аналізу результатів опитування суддів та працівників суду в цілому, зважаючи на невелику кількість працюючих суддів та з метою збереження анонімності проведеного опитування.

     Серед опитаних респондентів 16 % (5 осіб) склали чоловіки, 84% (26 осіб) - жінки.

     На запитання I щодо задоволеності умовами праці суддів та працівників апарату суду за 5-бальною системою, де 1-зовсім не задоволені, 5- повністю задоволені, отримані високі результати, працівники суду в основному задоволені умовами праці в суді: найбільш задоволені працівники суду станом доступу до інтернету (середній бал 4,67), станом забезпечення суду канцелярськими товарами, картриджами (середній бал – 4,61), безпекою у приміщенні суду (середній бал - 4,50), графіком роботи суду (часом початку робочого дня, обідньої перерви, відпусток) – 4,44).

     На запитання ІI: чи не виникало у Вас відчуття, що навіть за існуючих умов фінансування та матеріально-технічного забезпечення суду умови могли б бути кращими (тобто наявні ресурси використовуються не зовсім правильно та раціонально) отримані такі результати: у 50% працівників суду таке відчуття взагалі не виникало, у деяких працівників суду - 16,7% таке відчуття інколи виникало, 22.2% (4 особи) працівників суду затрудняються відповісти на поставлене питання. Тобто половина працівників суду вважає, що наявні матеріально-технічні ресурси в суді використовуються ефективно та раціонально.

     На запитання ІІI щодо оцінки працівниками суду лідерських та ділових якостей голови суду отримані такі результати: серед опитаних працівників суду вважають, що голова суду є справжнім лідером колективу суду (середній бал – 4,91), підтримує та впроваджує все нове та передове (середній бал – 4,00), піклується про колектив (середній бал – 4,11), є добрим організатором (середній бал – 4,75), більшість працівників суду вважає, що голова суду здійснює належний контроль за якістю роботи працівників суду, своєчасністю виконання завдань (середній бал – 4,98), забезпечує належну реалізацію рішень зборів суддів (середній бал – 4,90).

     На запитання ІV щодо оцінки працівниками суду лідерських та ділових якостей керівника апарату суду отримані такі результати: 66,6% опитаних працівників суду вважають керівника апарату справжнім лідером колективу, 66,7% респондентів вважають, що керівник апарату піклується про колектив, має високу професійну підготовку, більше половини (61,1%) опитаних працівників суду вважають, що керівник апарату користується авторитетом та повагою працівників суду. Проте дехто з працівників суду вважає, що керівник апарату не зовсім враховує їх думки та побажання при прийнятті рішень (5,6% респондентів).

     На запитання V як судді та працівники апарату суду оцінюють ефективність суддівського самоврядування (зборів суддів) отримані такі результати: 88,9% респондентів вважають збори суддів авторитетним та незалежним органом суддівського самоврядування, 83,3% працівників суду відчувають реальний вплив зборів суддів на рішення, що приймаються керівництвом суду, більше половини опитаних (72,3%) зазначили, що збори суддів суду відображають реальні потреби суду. Проте не всі працівники суду (5,6%) вважають збори суддів авторитетним та незалежним органом суддівського самоврядування і що вони мають реальний вплив на рішення, що приймаються керівництвом суду (5,6%) опитаних працівників суду.

     На запитання VI щодо співвідношення позиції голови суду та керівника апарату суду при плануванні роботи чи оцінюванні поточної діяльності суду 83% опитаних працівників суду вважають, що позиції їх керівництва суду при прийнятті рішень практично збігаються, 16,7% опитаних затруднились відповісти на поставлене питання.

     На запитання VII-VII.1-VII.2 щодо наявності в суді випадків виконання працівниками суду роботи, яка не передбачена посадовими обов’язками та в позаурочний час працівники суду надали такі відповіді: 88,9% відповіли, що таких випадків не було, 11,1% відповіли, що витратили на виконання такої роботи до 10% всього об’єму роботи, зокрема на виконання роботи іншого працівника суду.

     На запитання VIII- VIII.1 щодо роботи працівників суду після закінчення робочого дня або виконання роботи вдома отримані такі відповіді: 61,1% працівників відповіли, що інколи їм доводиться працювати після закінчення робочого дня, що пояснюється такими причинами: 44,4 % пояснюють це великим загальним навантаженням на суд, 22,2% називають інші причини, деякі з працівників суду 5,6% опитаних пояснюють це нерівномірним розподілом навантаження в суді.

     На запитання IX анкети чи є корисними для працівників суду семінари, тренінги та інші форми навчання, що проходять у суді: 88,8% опитаних вважають такі форми навчання корисними для працівників суду.

     На запитання X-XI щодо сприйняття працівниками суду стосунків у колективі, наявності негативних характеристик в суді, змін, що відбувалися в роботі суду за останні 12 місяців отримані такі результати: не характерними для колективу суду працівники вважають наявність фаворитів у керівництва (середній бал 4,27), поширення чуток, висловлювання позиції щодо судових рішень, їх коментування (середній бал 4,63). Серед позитивних характеристик колективу суду за сприйняттями його працівників слід виділити: шанобливе ставлення до відвідувачів суду (середній бал 4,72), взаємодопомога, обмін інформацією (4,33).

     На запитання XII-XIII щодо змін, які відбулися у колективі за останні 12 місяців працівники суду відмітили такі фактори: 61,1% працівників суду відмітили зростання їх особистого навантаження, що пояснюється насамперед збільшенням загального рівня навантаження на суд, 38,9% опитаних відповіли, що навантаження не змінилось. Взагалі більшість працівників суду відмітили, що ситуація в суді не змінилась, а саме: умови праці не змінились для 81,3% респондентів, покращились для 18,8% опитаних; відносини у колективі : для 75,6% опитаних не змінились, для 17,6% покращились, на думку деяких працівників суду 5,9% опитаних відносини у колективі погіршились; організація та управління судом для 75% опитаних за останні 12 місяців не змінилась, для 6,3% погіршилась, для 18,8% питання щодо змін у суді за час перебування нинішнього голови суду на посаді:

     На підставі аналізу даних проведеного опитування працівників Подільського районного суду міста Києва можна зробити висновок, що отримані результати в цілому свідчать про належний рівень задоволеності працівників суду умовами праці в колективі, зокрема більшість працівників суду належним чином оцінюють лідерські та ділові якості голови та керівника апарату суду, ефективність суддівського самоврядування (зборів суддів), хоча як і кожному колективі існують певні сторони, які потребують більшого удосконалення, зокрема підвищення рівня задоволеності працівників суду умовами праці (якістю робочого місця), відносинами у колективі, станом організації та управління судом, хоча деякі фактори залежать від рівня матеріально - технічного забезпечення суду та стану його фінансування державою.